Колись давно, читаючи
"Сьомгу" Софії Андрухович, я голосно обурювалася. У книзі семирічної
давнини донька шанованого письменника вилила відро відвертої чорнухи на голови
цікавих до сучукрліту читачів. Для мене особисто така проза знаходиться в
категорії "Якщо можеш не писати – краще не пиши".
Але навколо нового роману
"Фелікс Австрія" точилися такі дискусії, та й ілюстрація на
обкладинці здалася привабливою, що я і цього разу не змогла пройти повз. І
Слава Богу! Я була безкінечно вражена метаморфозами, що відбулися у письмі
авторки. "Фелікс Австрія" – це талановита й майстерна праця, яка
дарує справжню розкіш від читання.