Дуже настроєва книга. Коли
тільки взяла її до рук, почувалася трохи роздратовано, звикаючи до авторського
стилю та продираючись крізь важковимовні для мене французькі та німецькі назви
міст, вулиць та імен. Марі Лор, Сен Мало, Цольферайн, рю Воборель, рю де
Патріарш... А закінчивши читання, просякнута назвами та атмосферою твору, маю
тепер нову мрію – поїхати до Сен Мало, постояти на березі Ла Маншу під час
відпливу і там ще раз подумати про героїв книги – Марі Лор Леблан та Вернера
Пфенніга.
