Генрі Марш. Історії про життя, смерть і нейрохірургію

"Історії про життя, смерть та нейрохірургію" – виняток у літературному середовищі, де успіх книжки зумовлений комерційно правильним сюжетом. Генрі Марш ламає ці стереотипи.

Старе й забуте. Звіт про перечитані книжки

Приблизно раз на кілька років зі мною трапляється таке, що у від’їзді чи поміж інших справ немає поруч жодної нової книжки. А поки вона не з’явиться, доводиться перечитувати на що впаде око. 

Цього разу на своїх полицях я зауважила забуту з випускного класу Франсуазу Саган, «Правік та інші часи» Ольги Токарчук - роман, що колись перевернув мій світ, а також – горіти мені у пеклі – російський переклад австралійського жіночого роману «Что забыла Алиса», автор – Ліана Моріарті (так, я це читала:).

Знову 3 в 1: Дім у Бейтінг Голлов, Любовне життя, У кафе втраченої молодості

Відтоді, як «Видавництво Старого Лева» розширило акцент з дитячої літератури ще й на дорослу, читачі отримали доступ до прози в добрих перекладах, професійно відредагованої, зверстаної за так званим золотим правилом та вкладеної у пристойні обкладинки. Я не можу сказати, що видані твори, які мені довелося прочитати, роблять якийсь прорив, але тримати ці книги у руках приємно.

2 в 1: Страшенно голосно і неймовірно близько, Квіти для Елджернона

Я тут трохи погуглила – про роман «Страшенно голосно і неймовірно близько» майже немає відгуків в україномовному інтернеті. Ані він критиків, ані від читачів. Тільки сентенції на кшталт того, що Джонатан Сафран Фоєр – найбільш неординарний автор сучасності, які читацькі ресурси копіпастять одне в одного.

Ще я накопала, що екранізацію роману з Томом Генксом і Сандрою Баллок було номіновано на Оскар у 2012 році. Це, мабуть, успіх, подумала я, та пішла дізнаватись, у чому ж успішність нашумілої книги та неординарність її автора.

3 в 1: Аптекар, Дім з вітражем, Більярд о пів на десяту

Важко знайти книги, які б так сильно не пасували одна до одної) Поставити їх в один ряд змусило тільки те, що я купила їх в один той самий день і читала майже одночасно.

Все те незриме світло. Ентоні Дорр

Дуже настроєва книга. Коли тільки взяла її до рук, почувалася трохи роздратовано, звикаючи до авторського стилю та продираючись крізь важковимовні для мене французькі та німецькі назви міст, вулиць та імен. Марі Лор, Сен Мало, Цольферайн, рю Воборель, рю де Патріарш... А закінчивши читання, просякнута назвами та атмосферою твору, маю тепер нову мрію – поїхати до Сен Мало, постояти на березі Ла Маншу під час відпливу і там ще раз подумати про героїв книги – Марі Лор Леблан та Вернера Пфенніга.

3 в 1: Вбити пересмішника, Дівчина у потягу, Дівчинка в зеленому светрі

Проведу експеримент. Цього разу напишу в одній рецензії відразу про три книги. Це – «Вбити пересмішника» Гарпер Лі, «Дівчина у потягу» Поли Гоукінз та «Дівчинка у зеленому светрі» авторства Кристини Хігер та Данієля Пейснера.