четвер, 10 квітня 2014 р.

Замість вступу

– Навіщо ти це читаєш? – спитала сестра, побачивши мене за ранковою кавою і з батьковим журналом «Рибалка». На всілякі воблери, приманки та спінінги мої інтереси точно не поширювалися. Вона це знала.
– А що читати? Вчора дочитала все, що мала непрочитаного, а сьогодні ще не встигла дійти до книгарні.
Снідати без читання, так само як плавати у ванні, їхати в транспорті та стояти в черзі, я рішуче відмовлялася.
– А ти що, не можеш нічого не читати? – у голосі відчувалося легке роздратування. Сестра воліла б кавувати зі мною наодинці, без зайвих свідків в особі сумнівного журналу.
– Ні. Бо інакше який тоді в усьому сенс?

Отакі приблизно стосунки у мене з книжками. З певного боку це – манія. Але манія, безумовно, корисніша за деякі інші.

Протягом певного часу я писала рецензії та книжкові огляди для відомих та не дуже ресурсів. Й хоча про все не напишеш і не прочитаєш, завжди намагаюся орієнтуватися у сучасному літпроцесі. З огляду на це до мене часто звертаються друзі та знайомі за порадою, що почитати. Або навіть допомогти з вибором в книгарні – коротко розказати про ту чи іншу книгу, яка впала в око.

Саме тому я вирішила відкрити літературний блог та розміщувати у ньому інформацію про прочитані мною книжки. Це не завжди будуть новинки – я не ставлю перед собою таку мету. Бо читаю і нові твори, і ті, що у свій час залишились поза моєю увагою. Сподіваюся, що ці записи стануть вам у нагоді при виборі літератури.